Маленька стаття про виховання великих помічників

Практичні поради або Алгоритм виховання справжнього помічника

Починаємо привчати раніше, щойно маля почне ходити й із захопленням вхопиться за мамин віник. Нехай поки складає іграшки або одяг, допомагає мамі «донести» сумку з магазину або розкласти продукти, разом із татом «заміняє» колесо автомобіля або миє «залізного коня».

Діти сприймають чітка і конкретні інструкції. Наприклад, краще не говорити малюку, що він повинен прибрати у своїй кімнаиті, навести лад. Говоріть коротко та зрозуміло, пропонуючи дитині виконати відразу тільки одну-дві дії.

— Прибери, будь ласка, кубики в коробку.

— Склади, будь ласка, свій одяг до шафи охайно.

— Винеси, будь ласка, відро для сміття.

— Витри, будь ласка, велосипед.

Нечіткі завдання можуть призвести до розгубленості й небажання виконувати конкретну справу.

Поки для дитини головний життєвий інтерес становить гра. Саме цей принцип і потрібно враховувати, привчаючи малюка допомагати вдома. Грайте в гру «Хто швидше прибере?» «У кого охайніше лежить одяг?», «Хто краще почистить взуття?» Не забувайте хвалити дітей, а ще час від часу придумувати жартівливі й серйозні призи.

Зверніть увагу на те, як ви ставитесь до результатів дитячої праці. Справді, малюк ще не все може зробити якісно. Що ви скажете, якщо дитина помила підлогу, але при цьому зробила не занадто охайно? Усе залежить від того, скільки років виповнилося вашому малюкові. Якщо він ще зовсім малий, то слід оцінити те, що він взагалі взявся працювати і виконав до кінця. А усунути недоліки можна й самостійно. Діти старшого дошкільного віку потребують допомоги дорослих і майстер-класу з миття підлоги без критики й спонукань.

У віці двох з половино — трьох років усі діти починають цікавитися тим, що робимо ми, дорослі. Цим моментом і потірбно скористатися, щоб привчати дитину до допомоги вдома. Наше завдання — не знеохотити, а навпаки, стимулювати інтерес дитини. Звісно, ми самі значно швидше та якісніше виконаємо роботу.Але окриками: «Залиш негайно!» або «Не лізь у воду!» ми назавжди відучимо дитину допомагати нам, дослим.

Хваліть дитину вже за те, що в неї виникло бажання вам допомогти.

Для того, щоб дитина могла виконати нову «справу», її обов’язково треба навчити. Хто сказав, що діти повинні мати вроджену навичку мити черевики або підмітати підлогу? Малюкові неодмінно потрібно сказати, як правильно віджимати ганчірку або в якому напрямку підмітати підлогу, як охайно й легко змітати сміття в совок, як парвильно поливати квіти або пилососити. Ваша участь і допомога спочатку додадуть дитині впевненості у своїх силах і вона не відмовиться вам допомагати іншим разом.

Якщо в малюка не все вийшло ідеально, не акцентуйте на цьому вагу. Поки важливо не те, наскільки ідеально дитина виконала ту або іншу роботу, а те, що в неї з’явилося бажання допомогти близькій людині. Не критикуйте малюка, прискіпуючись до недомитої підлоги або погано пришитого гудзика.

Якщо у вас не виходить залучати дитину до допомоги вдома, тоді потрібно полспостерігати, яка саме робота їй більше подобається. Наприклад, хлопчик може з невдоволенням мити посуд, зате охоче сходить з вами до магазину. А ось дівчинка із захопленням пратиме, прасуватиме, але похід за продуктами її не порадує. Поки ви можете доручати малюкові те, що йому найбільше подобається.

Виконуйте роботу спільно. Іноді дитині важко виконати якусь справу самостійно, вона не впевнена у своїх силах або зможе зробити все добре. Але якщо ви станете поруч, своїм прикалдом продемонструєте дитині, що немає нічого неможливого, вчасно її похвалите, то вона зможе все зробити.

Ставте перед дитиною мету, поки малюк ще не вміє робити це сам. Адже якщо ви попросили дитину підмести підлогу, то мета — не розмахувати віником, а зробити кімнату чистіше. Поясніть це дитині. Мета повинна бути реальною і досяжною, зрозумілою дитині.

Головне в залученні до праці — це ругулярність. І якщо ви сьогодні пропонуєте дитині прибрати іграшки, а завтра це зробите самі, то навряд чи вам вдасться виховати собі помічника.

Не забувайте оцінити працю дитини й нагородити її «за особливі заслуги» перед родиною. Адже кожному з нас приємно, коли його працю помічають і цінують.

І ще кілька відповідей на запитання, що часто виникають у батьків.

Як не виховати хлопчика занадто жіночним і не зробити з дівчинки одвічну «попелюшку»?

Деякі батьки переживають, що хлопчики, які з раннього дитинства багато допомагають удома, виростуть занадто жіночними , «хатніми господинями» і «підкаблучниками». Але цього навряд чи слід боятися. Адже багато дорослих чоловіків зізнаются, що в дитинстві допомагали своїм мамам. Доручайте хлопчикові таку роботу, що вимагає фізичних зусиль: принести сумку, щось полагодити, зустріти вас із роботи (це теж є допомога). Підкреслюйте його чоловічу роль і запевняйте, що без нього ви б нізащо не впоралися з якоюсь справою, тому що ви — жінка. Ураховуйте інтереси дитини і не намагайтеся змусити її виконувати те, що їй не подобається. Наприклад, якщо хлопчикові не подобається мити посуд, то домовтеся, що це робитимете ви, а він відповідатиме за прогулянки із собакою.

Батьків дівчаток турбує інше. А якщо їх донька, активно допомагаючи вдома сьогодні, звикне до «чорної» хатньої роботи й так на все життя залишиться «попелюшкою? Але ж так може відбутися лише в тому випадку, якщо ви самі не працюєте, навантажуючи тільки дитину. Якщо ж ви спільно прибираєте, чесно ділите між собою обов’язки, то навряд чи дівчинка все життя виконуватиме всю хатню роботу.

Важливі справи, в яких вам допоможуть діти

  • поливати квіти;
  • годувати тварин;
  • гуляти із собакою;
  • складати свої іграшки, речі;
  • прати шкарпетки;
  • мити посуд;
  • пилососити;
  • складати речі до пральної машини;
  • нести неважку сумку з магазину;
  • допомагати готувати їжу;
  • допомагати татові лагодити щось;
  • підмітати;
  • витирати пил;
  • пибирати посуд зі стола;
  • прикрашати будинок до свята тощо.

Бажаємо вам успіхів!

/Files/images/kartinki/pomozhem_mame.png

Кiлькiсть переглядiв: 136