Тварини в житті дитини








Вчені підтвердили сильну прихильність дітей до домашніх тварин. Доведено, що тварини грають особливу роль i можуть стати найважливішими партнерами дітей. Була опитана група дітей у віці 7-8 років. 90% дітей поставили домашніх вихованців у список 10 найбільш важливих компонентів свого життя, при цьому, для деяких з них собака або кішка були важливіші родичів чи вчителів! Однак на першому місці в цьому списку все-таки стоять мами, на другому - тата.

Роль тварин у своєму житті діти оцінюють дуже реалістично. Так, наприклад, жодна дитина не очікувала допомоги від своєї тварини у випадку хвороби. Але при цьому, в першу чергу, собака була названа найбільш улюбленим співрозмовником, що дає розраду в горі або зберігачем таємниці. Загалом, за словами дітей, їхнє ставлення до тварин обумовлювалося прихильністю, довірою і відсутністю конфліктів.

Багато противників тварин можуть заперечити: деякі дiти не лише не навчаються любові та співчуття, а й мучать саме кошеня чи цуценя. По-перше, мучити звірка не так-то просто - навіть маленьке кошеня здатне постояти за себе чи, у крайньому випадку, просто сховатися. А по-друге, все залежить від ставлення до тварини дорослих - дитина копіюватиме їхню поведінку. Якщо батьки приймають цуценя чи кошеня як нового члена сім'ї, то для дитини воно стане другом. Якщо ж тварина існує як предмет інтер'єру, то й дитина швидко навчиться байдужості і жорстокості по відношенню до будь-якого живої істоти.

Ще одне питання, на яке повинні відповісти батьки, що все-таки зважилися на живність у домі: хто більше підходить дитині. Деякі фахівці радять орієнтуватися на темперамент і тип особистості дитини. Приміром, інтровертній, флегматичній потрібна тварина, з якою можна було б спілкуватися за допомогою звуків і дотиків: морські свинки, хом'ячки, мишки. При цьому, потрібно враховувати і претензії самих представників фауни. Як відомо, люди веселі й активні краще уживаються з пернатими: у гнітючій, сумній атмосфері птахи швидко хворіють і можуть навіть померти від постійного стресу. З черепахами малюкам нудно: спостерігати за ними не цікаво, спілкуватися неможливо, і тому дуже швидко власники взагалі перестають звертати на них увагу. Акваріум з рибками більше підійде дітям раціональним, схильним до колекціонування, котрі знають, чого хочуть від життя, а також неспокійним, легкозбудливим - тривале споглядання неквапливого плавання рибок заспокоїть будь-яку нервову систему.

Вплив тварин на повноцінний розвиток особистості дитини.
Інтелектуальний розвиток:
* Тварини є джерелом перших знань про природу. Дитина бачить тварина, вона до неї тягнеться, розпізнає назви, зазначає відмінності, пізнає його поведінку.
* Тварини є джерелом розвитку сенсорики. Жодна навчальна іграшка не може зрівнятися з природою. Дитина безпосередньо через органи почуттів сприймає об'єкт: форму, величину, колір, запах, просторове розташування, рухи, м'якість, фактуру шерстi і т.д.
* Тварини є джерелом розвитку логічного мислення. На основі уявлень про тварин, діти вчаться бачити зв'язки і залежності.
* Тварини - джерело для різних видів діяльності: спостереження, гра, праця, творчість і т.д. В результаті формується допитливість, спостережливість, розвивається фантазія.

Тварини - джерело морального виховання.
* Джерело перших переживань і радості. Дитина відчуває позитивні емоції в спілкуванні з твариною. У сучасному суспільстві якраз найбільше і не вистачає позитивних переживань.
* У процесі спілкування в дитини розвиваються почуття прекрасного. Вони вчаться бачити природну красу.
* У процесі діяльності дитина вчиться виявляти дбайливе (пасивне) і дбайливе (активне) відношення до тваринного світу в цiлому. Таким чином, у дитини формуються основи екологічної культури, яка є складовою частиною духовної культури.

Тварини - джерело естетичного виховання та розвитку. Натуральна і природна краса спонукає дітей до творчості. Діти люблять i прагнуть відбивати свої переживання з тваринами в дитячих віршах, власних оповіданнях і звичайно ж у художньому мистецтвi.

Як навчити дитину поводитися з домашньою твариною




Якщо у вас є домашня тварина, необхідно терміново вжити заходів безпеки та навчити дитину правильно поводитися з чотириногим вихованцем. Навчившись пересуватися (спочатку повзати, а потім і ходити), дитина стає куди більш активною, ніж раніше. Більшість проблем у взаєминах між собакою і дитиною виникає саме в цей період. Коли дитина починає самостійно пересуватися, домашня тварина може відчути небезпеку. Те, що раніше було маленькою безпорадною істотою, яку носили на руках мама і тато, тепер живе і рухається на підлозі, у володіннях собаки. Собака часто не розуміє нову дивну поведінку маленької людини - чіпкі ручки хапають за шерсть, сама вона вторгається в життєвий простір собаки, а часом і випадково падає на неї.

Як тільки дитина починає повзати, у жодному разі не дозволяйте їй чіпати собаку за хвіст або вуха, у дітей в цей час дуже сильно розвинений хапальний рефлекс, так що схопивши собаку за хвостик малюк цілком може заподіяти їй сильний біль. Якщо собака вищирила зуби і гарчить - це попередження! Навіть у самої поступливої тварини є своя межа терпіння, так що не провокуйте домашню тварину на агресивні дії.

Ваш домашній вихованець може дати і чудовий корисний досвід малюкові. Головне - тримати спілкування дитини і домашньої тварини під контролем. Спробуйте залучити дітей до догляду та навчання тварини. Це навчить дитину гуманного поводження з твариною. Наприклад, коли ви годуєте собаку, нехай дитина хоча б просто знаходиться поряд з вами. Це допоможе тварині встановити позитивне ставлення до маленького члена сім'ї.

Існує кілька простих способів залучити дитину до догляду за домашнім тваринам:
- Читайте дитині книги про тварин, це допоможе зрозуміти, що у домашніх тварин теж є почуття.
- У присутності дитини гладьте собаку по голові за вухами, розмовляйте з домашніми тваринами тихим, спокійним голосом.
- Покажіть малюкові, як підходити до тварини - повільно, збоку.
- Поясніть, яка поведінка неприпустима. Тягнути за хвіст або за вуха, тикати пальцями в очі тварині не можна за жодних обставин! До тварині потрібно торкатися обережно.
- Тим не менше, дитині складно зрозуміти, що значить "грати обережно". Використовуйте для тренування іграшкову тварину. Вашими ключовими словами повинні бути: "легко", "дбайливо" або "приємно". Повторюючи ці слова, легко погладжуйте іграшкову тварину рукою дитини.
- Показуйте приклад. Найкращий спосіб навчання - це показати своє шанобливе ставлення до тварини. Відведіть собаці місце, куди вона може піти. Тварині потрібно щодня на якийсь час усамітнюватися від дітей. Використовуйте кімнатну будку, яка недоступна для малюка. Можна дитину або собаку на якийсь час закрити в безпечному приміщенні, наприклад, на кухні або спальні.
- Нехай дитина допомагає чистити собаку щіткою в той час, коли ви будете тримати її за нашийник і підгодовувати ласими шматочками.

Одним з найефективніших способів взаємодії дитини і домашніх тварин є гра. Дозвольте маляті грати з твариною, розуміється, під вашим наглядом в такі ігри, які вчать співпраці та управлінню, наприклад, собака по команді приносить м'ячик або літаючу тарілку, ігри з повітряними кульками, хованки (коли собака шукає дитину за нагороду у вигляді іграшки або ласощів), футбол і навчання забавним трюкам.

Завжди тримайте ситуацію під контролем. Різкі рухи і крик дитини може призвести до перезбудження домашньої тварини. Важливо постійно уважно контролювати їх взаємодію. Ніколи не залишайте дитину, незалежно від віку, наодинці з собакою. Контроль з боку дорослих повинен бути строгим правилом у вашому домі./Files/images/grupa_1/sl_di (1).gif

Кiлькiсть переглядiв: 107